День пам'яті жертв голодоморів в Україні. Що потрібно знати про цю дату

Топ-новина

Топ-новина

Фото з відкритих джерел

Голод тривав 22 місяці, забравши життя мільйонів людей, імена яких історики встановлюють досі

Щорічно українці в різних куточках світу в останню суботу листопада запалюють свічки на підвіконнях своїх будинків у пам'ять про жертв голодоморів у двадцятому столітті. Наймасовішим з них був штучно створений голод 1932-1933 років, що забрав життя мільйонів людей, імена яких досі збирають історики, пише 112ua.tv.

Цього року вшановують 88-му річницю трагедії, від якої, незважаючи на час, досі холоне кров у жилах: від розповідей свідків про заборону під загрозою розстрілу збирати зерно, що гнило на покосах, випадків смерті серед дітей, спогади про страви з кропиви і листя, розсекречених архівів справ за законом "про п'ять колосків".

Детальніше про цей день

У XX столітті українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. До найбільших жертв призвів голод 1932-1933 років – саме його називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом.

Фото з відкритих джерел

На думку більшості істориків, причиною голоду стала примусова політика хлібозаготівлі. У селян, які не вкладалися в плани заготовок, конфісковували всю іншу їжу, іноді навіть одяг й особисті речі. Спочатку дозволяли відбирати м'ясо, сало і картоплю, згодом взялися за інші продукти. Загони за допомогою металевих "щупів" обшукували городи. Штрафи повинні були змусити здати державі нібито приховане зерно.

Ще один метод - закон "про п'ять колосків", який загрожував розстрілом з конфіскацією майна або 10 роками ув'язнення кожному, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків.

Точна кількість смертей і імена жертв встановлюють досі, адже певні історичні обставини ускладнюють підрахунки. На місцях було заборонено фіксувати реальну кількість смертей, було заборонено записувати причину смерті як "голод". Але час від часу вчені знаходять таємні списки сільрад з переліком померлих, які вдвічі перевищують офіційні дані. 

За даними Музею Голодомору, в 1932-1933 роках загинули 10 млн 500 тис. українців. Інститут демографії і соціальних досліджень на основі статистичних даних назвав цифру загиблих у 3,9 млн. Цю цифру вважають найбільш науково доведеною. Інститут нацпам'яті припускає, що загиблих в Україні - близько 7 млн.

Спогади очевидців про конфіскацію, страви з листя і канібалізм

Олексій Остапович народився в заможній селянській родині, його батьки відмовилися вступити в колгосп. Під час Голодомору у них конфіскували хліб. Він згадує, що люди харчувалися сурогатними продуктами:

музей Голодомору

"Коли почалася весна, ми ходили по полях збирали мерзлу картоплю, моркву. Потім ту картоплю в холодній воді відтавали... Потім терли, крохмаль відбирали і десь якогось борошна діставали трохи - робили млинці, іноді їли. А потім пізніше, коли почалися листя, так ми листя липи їли, тому що вони м'які і їх легко їсти. А квіти - конюшину їв. Ми ходили оббивали гілки - кидали каміння, щоб квіти збити".

Таке "харчування" далося взнаки, й опухлий Олексій в 33-му не пішов до школи:

"Я потім в школу в тридцять третьому році не пішов, тому що був пухкий. У мене були свищі на руках і на ногах, свищі такі були – лопалися, і вода якась текла. Так в школу в тридцять третьому мене не прийняли, тому що я був слабким дуже".

Свідки Голодомору розповідають про випадки, коли доведені до відчаю селяни їли тіла своїх або сусідських померлих дітей. Козир Іван Васильович розповів про один з таких випадків:

"Там наприкінці нашого села Нечволодівки жила така Орина. Спершу не стало Колі. Вона каже: забрала тітка. А те, що з'явилося м'ясо, його так їли, а ніхто не цікавився. А потім не стало і другої дитини. Ну дочка насторожилася, вона сказала людям. З сільської ради приїхали там голова та уповноважений. І вони прийшли туди і знайшли і м'ясо, і кістки, і черепа. І склали їй в ящик і змусили її нести, ту людину, нести через все село. Потім її забрали, посадили. А тут поруч були такі Кисленки. Помер батько. Два хлопці у нього були, і не ховали батька довго, може, тиждень. А потім почали ховати, а там одні кістки лежали, вони об'їли".

Визнання у світі

Першою спробою повідомити світу про голод, який старанно переховувався за цензурою СРСР, була стаття англійського журналіста Малкольма Магеріджа в грудні 1933 року в газеті Manchester Guardian про масову загибель селян. Після цього цензура в СРСР посилилася, іноземним журналістам заборонили їздити по уражених голодом територіях.

Фото з відкритих джерел

1933 року британський журналіст Гарет Джонс зафіксував реалії Голодомору в статті "Тут немає хліба" в Manchester Guardian і New York Evening Post.

Слово "Голодомор" вперше з'явилося у друкованих працях українських емігрантів у Канаді та США у 1978 році. У грудні 1987 року перший секретар ЦК КПРС Володимир Щербицький визнав факт голоду 1932-33 років, а в 1990 році ЦК Компартії України дозволив публікацію книги "Голод 1932-1933 рр. в Україні: очима істориків, мовою документів".

У 2006 році СБУ розсекретила понад 5 тис. сторінок державних архівів. Також у 2006 році Верховна Рада офіційно визнала Голодомор геноцидом українського народу. 

Голодомор визнали геноцидом такі держави: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, Португалія, Ватикан.

Меморіальні заходи в Україні та світі

Нинішня інформаційна кампанія робить акцент на темі дітей як категорії жертв геноциду, які складають майже половину загиблих, стверджують в Інституті нацпам'яті. Організатори розмістили вуличну соціальну рекламу "Пам'ять, що рятує: голоси правди". 

27 листопада стартує Всеукраїнський форум "Сила пам'яті: молодь говорить про Голодомор", який передбачає розмову про сучасні сенси пам'яті минулого.

"Ми прагнемо зрозуміти, як пам'ять про Голодомор може зробити нас сильнішими. Це дискусійна платформа для відвертої розмови між однодумцями і тими, хто має протилежні погляди",- йдеться в повідомленні.

27 листопада храми ПЦУ та УГКЦ проведуть панахиди за жертвами Голодомору.

27 листопада 2021 року о 16:00 Музей Голодомору проводитиме всеукраїнську акцію "Запали свічку пам'яті". До акції пам'яті мільйонів померлих українців пропонують запалити у вікні свого будинку свічку як символ пам'яті і віри в майбутнє. Традицію запалювати свічки у вікнах у 2003 році запропонував дослідник Голодомору Джеймс Мейс: "Навіть через сім десятиліть свічка, що мерехтить у вікні, видається мені гідною відповіддю".

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.