Міжнародний день кіно у світі: Яким був перший показ фільму братів Люм'єр

Топ-новина

Топ-новина

Фото з відкритих джерел

Огюст і Луї Люм’єр почали з інноваційного винаходу, який дозволив фіксувати будь-які рухи на плівці, а пізніше перетворили його на мистецтво

У ХХІ сторіччі 28 грудня - це Міжнародний день кіно. Але 28 грудня 1895 року про кіно ніхто не знав. Тоді у тіснуватому паризькому "Гран-кафе" на бульварі Капуцинок зібралося понад тридцятеро допитливих містян, щоб подивитися на "живі картинки". Перед ними хтось розвісив біле простирадло, яке час від часу миготіло спалахами світла, джерело якого розташовувалося позаду стільців для публіки.

Фото з відкритих джерел

За день до цього усі глядачі за один франк купили по квитку на небачену досі виставу під назвою "Сінематограф братів Люм’єр". Реклама була гарно організована – по місту на фасадах будівель майоріли плакати із зображенням залу з кріслами та публіки перед чорно-білою картинкою на прямокутному екрані.

Глядачі у "Гран-кафе" чекали чогось особливого й отримали захопливу, небачену досі розвагу. Вечір почався з того, що хтось вимкнув світло. Раптом з’явився звук, схожий на тихе поскрипування, а білий прямокутник простирадла ледь помітно заблимав. З ящика, який звався "кінематографом" і стояв позаду розставлених у залі стільців, виокремився промінь світла. На простирадлі з’явилася звичайна чорно-біла фотографія.

Аж раптом світлина ожила. Публіка вирувала – справжні живі фото! Такого ніхто і ніколи не бачив і не міг повірити, що за екраном нікого немає і це – не фокус, а продуманий винахід, дитя технологічного прогресу.

Плакат з рекламою першого кіносеансу Фото з відкритих джерел

28 грудня публіка побачила десять беззвукових мініфільмів тривалістю по 30-50 секунд кожен: "Вихід робочих з фабрики Люм’єр", "Вольтижування", "Ловля золотих рибок", "Прибуття делегатів на фотоконгрес у Ліоні", "Ковалі", "Политий поливальник", "Сніданок маляти", "Стрибок через брезент", "Площа Кордельє у Ліоні", "Морське купання".  На білому полотні один за одним блимали кадри, які на той час не мали художньої цінності, а були лише наочним втіленням технологічного прогресу.

Після першого у світі кіносеансу його організатори брати Огюст і Луї Люм’єр не могли зрозуміти, чи вдався він взагалі. І звісно, вони не мали уявлення, що є авторами видатного винаходу і стоять біля витоків кіномистецтва.

Новини за темою: Святковий кіномарафон: Топ-10 найцікавіших фільмів про Новий рік і Різдво

Як брати Люм’єр створили кіноіндустрію

Саме 28 грудня 1895 року народилося прокатне комерційне кіно. У перший день наступного, 1896 року, у Нью-Джерсі Вільям Діксон та Генрі Марвін відкрили кінокомпанію American Mutoscope & Biograph Company. А за тиждень у Парижі вже кілька сотень людей понад усе прагнутимуть побачити кіно. З того часу брати Люм’єр зняли 1800 кінофільмів. Але винаходу кіноапарату передував довгий шлях молодих французів Огюста і Луї до мрії.

Огюст народився у 1862 році, а Луї – у 1864 у родині художника Антуана, котрий володів фабрикою фотоматеріалів. Не дивно, що усе в житті французької родини невидимо підштовхувалося любов’ю до фотографування.

Брати Люмьєр ZIK.UA

Луї у юності почав працювати на батьковій фабриці, разом з тим займаючись фотографією. З 1883 року брати разом з батьком налагодили випуск у Ліоні желатинових фотопластинок з використанням броміду срібла. Завдяки технології, вигаданій Луї, фабрика за рік виготовила понад 215 тисяч фотопластинок. За сім років родина продавала уже 4 мільйони пластинок, а з 1892 року капітал родинного бізнесу сягав 3-х мільйонів франків.

Цікава річ – дехто каже, що винахідником "кіноапарату" були не Люм’єри, а Леон Булі, котрий у 1892 році запатентував апарат Cinématographe Léon Bouly. Винахід був вдосконаленою версією "кінетографа" Томаса Едісона. Насправді Леон Булі дійсно придумав апарат, але був дуже бідним для того, щоб розвивати свою доробку. Тому він вимушений був продати її Люм’єрам, які змогли доповнити апарат і покращити його функціонал.

Зрештою у 1895 році Луї Люм’єр зробив легку ручну камеру для зйомки відео і запатентував апарат. Він був комбінацією камери, кінокопіювального апарата та кінопроєктора під назвою "сінематограф".

За весь 1895 рік натхненні винахідницьким успіхом брати знімають кілька десятків мініфільмів. Стрічку "Вихід робочих з фабрики" було показано у березні на конференції розвитку французької фотопромисловості, а фільм "Прибуття делегатів на фотоконгрес у Ліоні" – влітку того ж року.

Власне, саме брати Люм’єри були родоначальниками платних публічних кіносеансів, що стали надзвичайно популярними серед європейців, а згодом і серед американців.

Новини за темою: Топ-40 кінопрем’єр року: "Дюна", "Вічні", приквел "Оселі зла", нові "Матриця" і "Людина-павук"

Хто став першим кіноактором

Фільм "Политий поливальник" був першою художньою ігровою стрічкою. Сюжет її був простим і кумедним водночас. Садівник хоче полити кущі і вмикає воду у шлангу. Але позаду нього стоїть хлопчисько і перетискає ногою шланг – вода не тече.

Садівник ніби не помічає малого і підносить шланг до очей, сподіваючись з’ясувати причину відсутності води. Тоді хлопчик прибирає ногу і вода б’є садівнику в обличчя. Актором був реальний садівник Люм’єрів, а хлопчиком - син служниці. Тому картина є не документальним, а першим ігровим фільмом.

У фільмі "Сніданок маляти", де батьки годують дитину з ложечки, знявся сам Огюст Люм’єр, його дружина і маленька донька.

Фото з відкритих джерел

Цікава історія пов’язана з найпопулярнішим фільмом братів Люм’єрів "Прибуття потяга на вокзал Ла-Сьота", показаним публіці у 1896 році. Під час показу недосвідчені глядачі боялися, що потяг з великого білого екрану заїде в зал і розчавить усіх присутніх. Тому багато хто покидав свої місця і вибігав із залу.

За кілька місяців кіно так полюбилося парижанам, що братів Люм’єр стали запрошувати провести кіносеанси в інші міста і країни. Винахідники просили помічників їздити по містах і  видавати напрокат проєкційні апарати. Офіційні представники Люм’єрів встановлювали апаратуру і забирали 60% виручки за кіносеанси. Так перші кінотеатри з’явилися у Лондоні, Римі, Кельні, Женеві, Мадриді, Санкт-Петербурзі та Нью-Йорку.

Новини за темою: В Україні наступного року у кіно щомісяця показуватимуть вітчизняні мультфільми

З того часу популяризацію і розвиток кіно було вже не спинити. Далі з’явилися триваліші, півторагодинні, довоєнні чорно-білі німі фільми, потім – звукові воєнні і післявоєнні, а ще пізніше – кольорові стрічки. У 30-ті, 40-ві, 50-ті роки на екрані плакали, сміялися, одружувалися і помирали зірки, блискучі і неповторні акторки і актори, а кіносвіт став джерелом натхнення і любові мільйонів людей.

Далі була золота пора Голлівуду, виникали кінопремії і нагороди, титули і звання, росли гонорари кінозірок, розвивалася акторська, режисерська, операторська майстерність, будувалися кінотеатри і кіностудії. У ХХІ сторіччі з’явилася цифрова техніка зйомок, художники почали малювати спецефекти, а обличчя акторів у кадрі стали омолоджувати. Але це вже зовсім інша історія.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.