Саміт ОДКБ завершився: Що говорили про протести в Алмати президенти Росії, Білорусі та Казахстану

Топ-новина

Топ-новина

Фото з відкритих джерел

Саміт завершився без жодних фундаментальних заяв

Протести у Казахстані, що розпочалися 2 січня через подорожчання скрапленого газу і стали початком масових мітингів, дали старт політичному "струсу" у Європі та її межами. Для повернення контролю над ситуацією влада Казахстану звернулася до Організації Договору колективної безпеки (ОДКБ). Лідери країн-членів Організації надіслали до Казахстану військових з миротворчою місією, і заворушення були вгамовані.

Та попри те, що протести були припинені з допомогою військових сил ОДКБ, до згладжування і нормалізації ситуації у Казахстані ще далеко. Розуміючи, що у наведенні порядку у країні йому буде важко, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся за політичними порадами до ОДКБ, ініціювавши 8 січня позачерговий саміт Організації. У понеділок, 10 січня, саміт відбувся в онлайн-режимі, уже відомі ключові заяви лідерів країн-учасниць саміту. Тож далі розповідаємо про головні заяви президентів, що брали участь у саміті, стосовно надскладної ситуації у Казахстані.

Війська ОДКБ і протести у Казахстані

На третій день протестів у Казахстані, 5 січня, президент країни Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн-учасниць Організації договору про колективну безпеку за реальною допомогою. В ОДБК не вагалися з цього приводу і одразу вирішили ввести у Казахстан миротворчі сили для вирішення ситуації з протестами та мародерством.

Фото з відкритих джерел

6 січня до Казахстану увійшов контингент військ ОДКБ, у тому числі військові з Росії, Білорусі, Вірменії, Таджикистану і Киргизстану. Головними завданнями, як пізніше йшлося в офіційній заяві Організації, були охорона важливих державних і воєнних об’єктів, сприяння силам правопорядку Казахстану у стабілізації ситуації і поверненні її у правове поле.

Протягом трьох днів перебування військ ОДКБ у країні "було ліквідовано всі осередки загроз", звільнено захоплені адміністративні будівлі у містах Алмати, Кизилорда, Талдикорган, Тараз та "зачищено місця можливого укриття учасників масових заворушень". Наразі по всій території Казахстану діє режим надзвичайного стану. 

Фото з відкритих джерел

"Станом на 10 січня 2022 року ситуація в республіці Казахстан стабілізована і перебуває під контролем", - заявляли у пресслужбі МВС Казахстану.

Новини за темою: У Казахстані планують призначити новий уряд

Ключові заяви з боку країн-учасниць саміту ОДКБ

Навіть після успішної місії військ ОДКБ у Казахстані, про відновлення правопорядку і нормалізації відносин у суспільстві поки не йдеться. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв ініціював саміт ОДКБ. На онлайн-зустрічі, що пройшла 10 січня, лідери Казахстану, Росії, Білорусі, Вірменії і Таджикистану обговорили ключові питання стосовно ситуації у містах Казахстану.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв

РИА Новости

На думку учасників саміту ОДКБ, події у Казахстані стали спробою втрутитися у внутрішні справи ззовні, адже країна стикнулася не з акціями протесту, а з "міжнародним тероризмом".

Новини за темою: Це теракт: Токаєв заявив про причетність бойовиків з Афганістану до протестів в Казахстані

Найголовніші тези заяви президента Казахстана Касима-Жомарта Токаєва були такі:

  • У Казахстані повністю поновлено порядок. "Повний порядок у Казахстані відновлено, небезпечних загроз для безпеки країни запобігли, в рамках антитерористичної операції ведеться робота з виявлення осіб, які брали участь у злочинах […] На сьогодні в Казахстані розгорнуто сили ОДКБ у кількості 2,3 тис. осіб, організація показала свою ефективність", - заявив Токаєв.
  • Протести були спробою державного перевороту з метою захоплення влади
  • Протестувальники по країні нападали на поліцейських. Токаєв запевняє, що в результаті заворушень загинули 16 правоохоронців, а понад 1300 отримали поранення.
  • Мітингувальникам допомагали "іноземні бойовики", які мали на меті підірвати конституційний устрій, зруйнувати інститути управління, захопити владу. 

Президент Росії Володимир Путін заявив, що загроза державності Казахстану була "викликана не стихійними протестними акціями через ціни на паливо, а тим, що ситуацією скористалися деструктивні внутрішні і зовнішні сили".

Володимир Путін Фото з відкритих джерел

За словами російського лідера, контингент ОДКБ буде виведений з Казахстану після завершення місії. Але коли це станеться, він не уточнив. 

Новини за темою: Путін заявив, що під час протестів в Казахстані використовувалися майданні технології

Лідер Білорусі Олександр Лукашенко, заявив, що події у Казахстані схожі на долю Югославії, Іраку, Лівії, Сирії, України, Афганістану, а також "комбінований натиск" на Білорусь.

Олександр Лукашенко

Liga.net

Окрім цього, Лукашенко підкреслив, що необхідно "діяти на упередження", у тому числі в інформаційному полі, де миротворців ОДКБ намагаються виставити "окупантами". 

Тим часом Міністерство закордонних справ України випустило заяву у зв'язку із ситуацією в Казахстані

"Міністерство закордонних справ України уважно стежить за розвитком ситуації в Республіці Казахстан. Засуджуємо насильство, що спалахнуло в низці казахстанських міст і призвело до численних жертв. Висловлюємо співчуття у зв'язку із загибеллю казахстанців, з якими українців пов'язують багаторічні зв'язки дружби і взаємної поваги [...] Іноземні війська повинні поважати незалежність, суверенітет і національне законодавство Казахстану і міжнародне право, а їх перебування не має виходити за рамки задекларованого обмеженого терміну", - йдеться в заяві відомства.

Окрім цього, МЗС України зазначає, що в критичний для Казахстану час важливо вжити максимальних заходів для деескалації ситуації і відмови від подальшого насильства, гарантувати дотримання прав людини, забезпечити відновлення об'єктів критичної інфраструктури і систем зв'язку.

Новини за темою: Увійде в історію як "Алматинська трагедія": Токаєв про події в Казахстані

Історія створення і завдання ОДКБ

Організація Договору про колективну безпеку ("Ташкентський договір") є воєнно-політичною міжнародною організацією за участі Росії, Білорусі, Вірменії, Казахстану Киргизстану і Таджикистану.

ОДКБ РИА Новости

Відлік існування ОДКБ можна вести з 15 травня 1992 року після підписання Договору про колективну безпеку Вірменією, Казахстаном, Киргизстаном, Росією, Таджикистаном, Узбекистаном, Грузією, Азербайджаном та Білоруссю.

Спершу договір був розрахований на п’ять років з можливістю пролонгації. Але у 2002 році після одноразового продовження дії Договору вирішили перетворити ДКБ у міжнародну організацію. Так виникла Організація Договору про колективну безпеку.

Головна ціль ОДКБ полягає в укріпленні миру, безпеки та стабільності, колективному захисті незалежності, територіальної цілісності і суверенітету країн-учасниць. Власне, контингенти миротворців ОДКБ можуть бути залучені до врегулювання ситуації на території однієї з країн-учасниць лише у випадку наявної зовнішньої загрози цій країні. 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.