"Солодкий" податок: Що відомо про ініціативу введення акцизу на газовані напої в Україні

Податок на солодкі газовані напої діє у більш ніж 65 країнах світу

Топ-новина

Топ-новина

Фото з відкритих джерел

В Україні у січні зросли податки, які торкнулися земельних ділянок, нерухомості, акцизів на алкоголь та бізнесу. Однак не виключено, що кількість акцизів збільшиться: у парламенті розглядають можливість оподаткування солодких газованих напоїв. Головна мета - захистити українців від шкідливого впливу цукру на організм. Утім, залишаються питання практичної реалізації ініціативи.

Детальніше про запропоноване нововведення та світову практику оподаткування газованих напоїв розповідаємо далі.

Чому потрібно вводити “солодкий” податок

У Верховній Раді України вирішили розглянути можливість введення нового податку – на солодкі газовані напої. Голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький зазначив, що в Україні стало досить популярним вживання газованих напоїв із великим вмістом цукру, зловживання якими може серйозно вплинути на здоров’я.

"З кожним роком все більше країн світу запроваджують спеціальний податок на солодкі газовані напої. На відміну від цукру з продуктів харчування, цукор із напоїв (особливо газованих) засвоюється занадто швидко, перевантажуючи нашу підшлункову залозу та печінку, що з часом призводить до розвитку діабету, порушення роботи серцево-судинної системи, пошкодження кровоносних судин, ожиріння, захворювання кишково-шлункового тракту. Вже не кажучи про те, що дуже часто в газованих напоях замість цукру використовуються синтетичні підсолоджувачі. А ще консерванти, барвники, ароматизатори…" - йдеться в повідомленні.

Як зазначив голова Комітету Ради, цукровий діабет в Україні активно "молодшає". Останніми роками спостерігається дуже значний приріст захворюваності серед дітей шкільного та дошкільного віку. Хоча у 80% випадків розвитку діабету можна запобігти завдяки правильному харчуванню.

Радуцький запропонував нардепам спільно з економічними експертами, дієтологами, освітянами, представниками батьківських організацій обговорити цю важливу тему.

"Наш Комітет (з питань охорони здоров'я, - ред.) готовий виступити майданчиком для діалогу та напрацювання законодавчих ініціатив", - підсумував парламентарій.

Як це працюватиме?

Автор ініціативи розповів, що в контексті обговорення експерти порушують лише два питання - куди будуть спрямовані отримані кошти та яким чином організувати ефективний контроль за сплатою акцизу.

Радуцький зазначив, що левова частина "цукрового" акцизу повинна витрачатись на програми лікування та профілактики діабету (через збільшення фінансування НСЗУ), а також здорове харчування школярів. Завдяки акцизу можна, приміром, профінансувати поставки до шкіл фермерського молока.

“Сьогодні більшість родин не в змозі купити цей продукт, адже крафтове молоко здебільшого навіть не потрапляє на полиці магазинів та супермаркетів. Замість справжнього молока нам пропонують "молочні напої" з дешевих інгредієнтів незрозумілого походження”, - переконаний експерт.

Щодо контролю за сплатою акцизу Радуцький не вказав, дієвих, на його думку, механізмів. Однак запевнив, що для обговорення цього питання обов’язково залучать колег із фінансового Комітету ВРУ.

Так, акциз на солодкі газовані напої - непрямий податок, що вводиться на безалкогольні напої з певним вмістом цукру.

Фото з відкритих джерел

Введення акцизу передбачає збільшення податкового навантаження на виробництво солодких безалкогольних напоїв, у тому числі газованих.

За аналогією з акцизами на тютюнові вироби при введенні такого податку декларується мета оздоровлення населення шляхом прогнозованого зменшення споживання солодких газованих напоїв. Як і будь-який податок, це додаткове джерело для поповнення державного бюджету.

У яких країнах діє такий податок

Спеціальний податок на солодкі газовані напої діє вже у більш ніж 65 країнах світу: від Європи до Азії та Африки.

Перший у світі акциз на солодкі газовані напої був введений у Данії 1930 року. Його скасували у 2013 році через заповнення данського ринку газованими напоями, виробленими в сусідній Німеччині та Швеції.

У США два штати ввели акциз на солодкі газовані напої: Західна Вірджинія (1951) і Арканзас (1992). Введений акциз ніяк не дозволив зменшити кількість людей з надмірною вагою: Західна Вірджинія впевнено посідає третє місце в країні за кількістю людей з ожирінням (34,5 %), а Арканзас - четверте (33,8 %).

У Латвії податок на солодкі газовані напої запровадили 2002 року. Це один із найтриваліших досвідів у Європі. У Польщі з 1 квітня 2021 року також почав діяти такий податок. Там запровадили додаткову плату 0,15 євро за кожен літр солодкого напою.

В Ізраїлі податок на газовану воду починає діяти з цього року. За напої із вмістом цукру понад 5 г на 100 г рідини потрібно буде додатково сплатити 1 шекель (0,3 євро) за літр.

Поступово збільшуватиме акциз на газовану воду і Казахстан. 2023-го він складе 20%, 2024-го – 35%, 2025-го – 45%.

Загалом механізм роботи податку на солодкі газовані напої може бути дуже різним. Але все зводиться до того, що зростають витрати виробників – а отже, зростає і вартість товару. Зрештою, обмежується популярність таких напоїв. Наприклад, у тій же Латвії рівень споживання солодких газованих напоїв один із найнижчих у Європі.

А в Мексиці після введення акцизу закрилися понад 30 000 традиційних магазинчиків, в яких під новий податок потрапило більше ніж 50% асортименту.

Однак у деяких країнах відмовилися від практики оподаткування солодких газованих напоїв. У Замбії скасували податок на солодкі газовані напої, введений у 2001 році, через негативний вплив на економіку та негативні наслідки для споживачів з низьким і середнім рівнем доходів, який в сукупності з ПДВ збільшив вартість газованих напоїв на 25%.

******

Така ініціатива, на думку експертів, нині недоречна. За словами члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, ціна цих товарів незабаром збільшиться, однак запровадження податків – зовсім не основна причина, а лише один з багатьох факторів.

"Найголовніший фактор, який впливає на ріст ціни, – це величезні ціни на енергоносії. Розумієте, щоб зробити будь-яку аграрну переробку, треба витратити величезну кількість газу та електроенергії. В силу того, що їх вартість росте катастрофічно, будуть рости і ціни", – каже експерт.

Пендзин наголосив, що в іншій ситуації такий вид оподаткування міг би бути доречним. Однак в умовах енергетичної кризи та бізнесу, який ледь оговтався після локдаунів, це може погіршити ситуацію.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.