Індекс соціального ризику-2021: Декалог соціально відповідальної держави

Ярослав Романчук

Ярослав Романчук

Білоруський політик і економіст, керівник "Науково-дослідного центру Мізеса"
Щоб потрапити у тренд перспективного зростання - Україні необхідно різко, радикально і максимально швидко створити якісні інститути для захисту життя, свобод і власності людини з відкритих джерел

У грудні 2021-го відома консалтингова, страхова компанія Allianz опублікувала доповідь "Індекс соціального ризику: залиште відчиненими двері для розвитку". Що корисного для України?

Про це пише Ярослав Романчук на своїй сторінці в Facebook.

Професіонали у сфері страхування представили свій інструмент оцінки ризиків, який ідентифікує сильні та слабкі сторони політичних, інституційних і соціальних рамок. Такий аналіз дає змогу побачити слабкі місця. Де тонко, там і рветься. В умовах напруженості, появи "чорних лебедів", зовнішніх і внутрішніх дизрупцій ці місця можуть сильно хитнути ситуацію у сфері економічної, інвестиційної та регуляторної політики.

Індекс соціального ризику-2021 з відкритих джерел

Allianz Research запропонував методологію ідентифікації таких слабких місць, точок соціальної вразливості.

В індексі враховуються 12 параметрів:

  1. динаміка реального ВВП;
  2. участь у робочій силі, стан ринку праці;
  3. нерівність доходів;
  4. держвитрати на соціальні потреби;
  5. політична стабільність;
  6. ефективність уряду;
  7. сприйняття корупції;
  8. довіра до уряду;
  9. вразлива зайнятість;
  10. імпорт, експорт продовольства та паливно-енергетичних товарів, як % ВВП;
  11. стабільність національної валюти; девальвація;
  12. частка державних доходів до ВВП.

Новини за темою: Індекс свободи людини 2021: В Україні консервується номенклатурно-силовий схематоз

Експерти вважають, що дії уряду щодо мінімізації соціальних ризиків мають концентруватися на наступних сферах:

  1. продовольча безпека;
  2. гендерна рівність;
  3. нерівність доходів.

Ці проблеми позначені швидше для країн із низьким доходом Африки, Латинської Америки та Азії. Для України ці ризики світової економіки є новими можливостями. С/г потенціал країни за стимуляційного податкового та регуляторного режиму може принести країні додаткові 3−5% щорічного зростання ВВП.

В Україні немає кризи у гендерних стосунках. Згідно з Global Gender Gap Report 2021 від Світового економічного форуму, Україна посіла 74-те місце Global Gender Gap Index. На одному рівні з Польщею, Чехією, Словаччиною, істотно краще за Китай, Бразилію й Туреччину. Є над чим працювати, але культурний код України, реальний статус жінок у суспільстві, їхня роль у системі ухвалення рішень на рівні держави та бізнесу, безумовно, дає нам можливість бути оптимістами.

Третій параметр - нерівність доходів. Із цим справді є проблеми. Вони у характері монетарної, фіскальної та інвестиційної політики. Нерівність закладена у структурі власності, що сформувалася внаслідок приватизації 1990−2000-х, а також порочних зв’язків між великою державою та великим бізнесом з управління державними активами та ресурсами, а також щодо щорічного освоєння понад 40% ВВП (бюджет органів держуправління). Нерівність посилює проведена грошово-кредитна політика. Тут синдикат Національний банк - великі комерційні банки (державні та приватні) у партнерстві з Мінфіном створив величезну боргову піраміду, витіснив приватні інвестиції та посадив малий бізнес на голодний кредитний пайок. Вони заробляють 50−70% річних, інші впевнено йдуть у мінус.

Новини за темою: Новий погляд на капітал: 25-річна історія нематеріальних активів світу

Нерівність посилює проведена бюджетно-податкова система. Одним - податкові та митні пільги, офшорні схеми, інвестиційні преференції, кредитні подарунки та тісний супровід комерційних проєктів із боку упереджених силовиків і контролерів. Олігархат, схематоз у партнерстві з Левіафаном (держава з тисячами функцій) - ось головне джерело нерівності в країні. Такий устрій різко збільшує витрати входу ринку і роботи у ньому. Збільшення податкового та регуляторного навантаження на ФОПи, малий бізнес - це прямий шлях до збільшення соціальних ризиків. На жаль, у 2021 році українська влада посилила соціальні ризики, погіршивши умови діяльності саме для звичайних підприємців.

Соціальний добробут, рівень доходів населення, інші параметри рівня соціальної захищеності людини вимірюють різні організації. Десятки міжнародних і національних науково-дослідних центрів регулярно моніторять сотні параметрів.

Аналіз їхніх робіт, статистичних даних та індексів дає можливість вивести декалог соціально відповідальної держави:

  1. Гарантуй реалізацію принципу верховенства права.
  2. Захищай приватну власність як зіницю ока.
  3. Дай людині можливість заробляти.
  4. Культивуй культуру підприємництва.
  5. Гарантуй стабільність грошей, свободу вибору фінансових інструментів.
  6. Не керуй за людину її ризиками на ринку праці, пенсій та активів.
  7. Не замінюй людину на ринку інвестицій.
  8. Не вирішуй за людину, що вчити, у кого лікуватися і де жити.
  9. Не допускай дискримінації за жодною ознакою (релігія, національність, стать, вік, мова).
  10. Не дозволяй розпорядникам чужого запускати руки в чужі кишені, бізнеси та сім'ї.

Ярослав Романчук

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.