Що посієш, те й пожнеш: Придністровське дзеркало конфлікту на Донбасі

Олексій Кущ

Олексій Кущ

Економіст
Reuters

Вимоги щодо врегулювання конфлікту на Донбасі нагадують пропозиції України з вирішення проблеми Придністров`я у 2005-му році. Політичний бумеранг в дії?

Про це пише Олексій Кущ на своїй сторінці в Facebook.

Придністровське дзеркало конфлікту в Україні чи кармічний бумеранг.

Я досить багато займаюся аналітикою конфліктних геополітичних моделей, останні роки присвячую детальному вивченню ситуації в ОРДЛО, перш за все економічній.

Але аналізую і досвід вирішення інших конфліктних зон - фінської, кіпрської, карабаської, придністровської, грузинської.

Можу зробити невтішний висновок - на державному рівні проблематика ОРДЛО не вивчається, але ж у нас є ціле міністерство.

У суспільстві домінують абсолютно невірні уявлення про фінський сценарій, карабаський або кіпрський.

Найчастіше - через те, що багато "експертів" в Україні вивчають зазначену проблематику "за Вікіпедією".

А ще у нас в суспільстві є непомірний соліпсизм, майже рівнозначний геополітичній шизофренії: переконання в абсолютній власній правоті і заперечення реальності навколишнього світу.
У нас всі винні - Німеччина (Меркель не та), США (Байден не той).

А як поводилися ми в аналогічних ситуаціях, коли проблеми, схожі з нашою, виникали у сусідів?

Новини за темою: Зеленський обіцяв привести Донбас до миру, а привів до порогу масштабної війни

У 2005-му році Ющенко (якого ввжко запідозрити в симпатіях до Москви) запропонував свій план врегулювання придністровського конфлікту - "врегулювання через демократію".

План передбачав:

  • проведення в Придністров'ї виборів місцевої невизнаної Верховної Ради;
  • прийняття Молдовою закону про спеціальний статус Придністров'я;
  • право ПМР на свій прапор, герб, гімн;
  • три державні мови (молдавська, російська та українська);
  • і найголовніше: право Придністров'я на вихід зі складу Молдови у разі, якщо вона об'єднається з Румунією (право вето на геополітичні зміни статусу держави).

До речі, з плану прибрали вимогу про виведення російських військ з регіону.

Невизнаний президент Придністров'я Ігор Смирнов офіційно зустрічався з Ющенком у Києві. На тій зустрічі сторони заявили про проведення в ПМР "транспарентних виборів відповідно до міжнародних стандартів".

На підставі пропозицій Ющенка парламент Молдови прийняв закон про спеціальний статус Придністров'я, відповідно до якого Верховна Рада ПМР отримувала політичну легітимність.

З боку РФ щодо мирного врегулювання тоді взаємодіяв Дмитро Козак, який зараз "взаємодіє" з Єрмаком.

До речі, і знаменита формула із врегулювання конфлікту в Придністров'ї називалася "5 + 2", де ПМР і Молдова виступали як сторони переговорів, Україна, ОБСЄ і РФ - як посередники, а США і ЄС - як спостерігачі.

При цьому:

  1. У Придністров'ї офіційно розміщувалися російські війська.
  2. Ні про які "транспарентні вибори відповідно до міжнародних стандартів" в ПМР мова взагалі йти не могла - ми приблизно розуміємо якість виборів у Придністров'ї.
  3. РФ ніхто не називав стороною конфлікту, хоча російські війська брали активну участь у бойових діях на боці ПМР.

Та й саме Придністров'я, по суті, є нежиттєздатним без активної підтримки з боку Росії.

А тепер давайте проведемо аналогії.

Як Україна поставилася б до такого ж плану щодо себе з боку, наприклад, Польщі?

Або якби Дуда зустрівся з, наприклад, Пушиліним?

Або до нового формату переговорів і посередництва РФ.

Відразу обмовлюся - не варто шукати в пості якісь "наративи".

Моя мета - показати, що наша "хитрість" повертається у вигляді історичного бумерангу.

Й іноді корисно дивитися на себе у дзеркало.

І ще один важливий висновок - соліпсизм завжди приводить країни, так само як і окремо взяту людину, до геополітичної/індивідуальної самотності...

Олексій Кущ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.