Святкування Різдва в Україні: Сім дискусійних питань

Deutsche Welle

Deutsche Welle

Німецька міжнародна громадська телерадіокомпанія
Християнська віра (догми, канони) жодним чином не прив'язані до конкретних календарних чисел Апостроф

Чому в Україні святкують Різдво 7 січня? Чому неправильно казати "католицьке" Різдво, якщо це свято відзначають 25 грудня? Відповіді на головні запитання стосовно одного із найважливіших християнських свят.

Про це пише Deutsche Welle.

Щороку напередодні свят в Україні постає питання щодо можливості святкування Різдва 25 грудня замість 7 січня. У церковному середовищі лунало чимало заяв з цього приводу, і всі вони зводяться до того, що ключовою буде думка вірян. Разом з тим серед громадськості побутує чимало суперечливих суджень про традиції Різдва. DW разом з експертами-релігієзнавцями дає відповіді на найпоширеніші запитання.

Одне чи два Різдва

Коли в суспільстві триває суперечка про так звані два Різдва, варто пам'ятати, що насправді дата його святкування єдина для всіх християн – це 25 грудня. Різняться лише календарі, за якими живе та чи інша церква. Так, українські православні віряни, Українська греко-католицька церква (УГКЦ) та деякі протестанти послуговуються юліанським календарем, який використовують у християнстві ще з часів Римської імперії. Римо-католики святкують відповідно до григоріанського календаря, який запровадили у 1582 році і який став світським для майже всіх країн світу. Різниця між ними становить 13 днів. Тож 25 грудня за юліанським календарем припадає на 7 січня за світським.

"Коли говорять, що православні святкують Різдво 7 січня, то це таке побутове сприйняття, бо насправді православні святкують 25 грудня", – сказав координатор співпраці з релігійними спільнотами Державної служби України з етнополітики та свободи совісті В'ячеслав Горшков у розмові з DW. Плутанина і роздвоєння в датах в Україні з'явилися після 1918 року, коли у світське життя ввели григоріанський календар, а церква залишилася на старому календарі.

Новини за темою: Від номера у готелі чи хостелі до оренди квартир: Скільки коштуватиме житло в українських містах на Новий рік

"Найправильніша" дата святкування

День, місяць і рік народження Ісуса Христа – предмет дискусій релігієзнавців усього світу, адже в Євангеліє не вказується точна дата. У християнській традиції закріпилась як дата святкування Різдва саме 25 грудня.

"Перевагу їй надали, скоріш за все, через те, що в язичницькій традиції римлян саме 25 грудня, у день зимового сонцестояння, святкували День народження Непереможного Сонця. Цей день християни наповнили новим євангельським сенсом", – пояснює релігієзнавець Горшков. Таким чином всі католицькі, протестантські та православні церкви святкують Різдво 25 грудня, але за різними календарями. Окрім григоріанського та юліанського існує ще й третій – новоюліанський, який було розроблено на початку ХХ століття. Він майже збігається із григоріанським, і ним послуговуються більша частина православних церков світу.

Католицьке чи православне

Світську дату 7 січня в Україні помилково асоціюють саме із православним Різдвом, тоді як дата 25 грудня багатьма сприймається як католицька. Однак за старим календарем насправді живуть нині меншість церков, такі як Російська, Єрусалимська, Грузинська, Сербська, Українська (а також УГКЦ). Решта – Константинопольська, Кіпрська, Елладська, Румунська, Александрійська, Антіохійська, Албанська, Болгарська церкви та Православна церква Чеських земель і Словаччини використовують у богослужбовій практиці новоюліанський календар. Тобто у них Різдво співпадає зі світським 25 грудня.

Перехід на 25 грудня чи повна календарна реформа

Коли виникають дискусії про зміну дати святкування, то йдеться не лише про Різдво, а взагалі про перехід на новий точніший календар.

Новини за темою: Понад сто днів на відпочинок: Коли та скільки буде вихідних у 2022 році

Якщо церква втілить таку зміну, то вірянам в Україні доведеться відзначати в інший день не лише Різдво, а й решту свят, таких як Миколая Чудотворця, Водохреща, Покрови тощо. "Нині суспільство і церква існують у паралельних вимірах, а юліанський календар стає все більш чужим для нашої культури й побуту", – вважає професор, провідний науковий співробітник інституту філософії НАН України Олександр Саган.

Різдво – до чи після Нового року

Одним із побутових "конфліктів" життя за двома календарями стало святкування Різдва в Україні після календарного нового року. Так, більшість українців спочатку гучно відзначають 1 січня, а потім формально ставлять на Святвечір 12 пісних страв. "Святкування Різдва до відзначення Нового року виглядає більш логічним хоча б із того боку, що саме на Новий рік припадає час найсуворішого посту (останній тиждень) до Різдва", – каже релігієзнавець Саган. Він звертає увагу на те, що свого часу УГКЦ ухвалила навіть спеціальну постанову Синоду щодо пом'якшення посту в час світського святкування Нового року.

Традиції непохитні?

"Християнська віра (догми, канони) жодним чином не прив'язані до конкретних календарних чисел. Тому жодних заборон і застережень у справі зміни календаря насправді немає", – пояснює Олександр Саган. Тим паче, що більшість православних церков уже продемонстрували це, перейшовши на новий календар.

Новини за темою: Небанальний святковий стіл: Топ-5 м'ясних страв на Новий 2022 рік Тигра

Експерт вказує також на те, що юліанський календар є неточним, тож прив'язуватися саме до нього і до 7 січня видається дивним. "У перспективі, вже через 80 років, Різдво припадатиме на 8 січня, а з часом – на 9 і так далі", – звертає він увагу на неточності юліанського календаря, за яким живуть українські церкви. Також дослідник вказує й на те, що навіть у Російській православній церкві була спроба ввести григоріанський календар у 1923 році патріархом Тихоном. "Проте указ не мав роз'яснення і на тлі несприйняття більшовицького терору проти церкви був сприйнятий вірянами як поступка більшовикам", – розповідає релігієзнавець. Цей указ скасували менш ніж за місяць, але це засвідчило, що жодних "календарних" застережень у церкви насправді немає.

(Не)різдвяні символи та атрибути

Іноді в Україні дискусії точаться не лише довкола дати, а й щодо символів святкування. Так, у 2020 році представники кількох церков обурилися, коли на головній ялинці навпроти Софійського собору в Києві організатори встановили казковий капелюх замість зірки. У Православній церкві України (ПЦУ) тоді стверджували, що зірку традиційно встановлювали на верхівках ялинок як символ Христа. Їм закидали, що прикрашання дерева взагалі вважається язичницьким святом і що церква не має вирішувати такі питання.

"У часи боротьби більшовиків та радянської влади з релігією ялинка почала асоціюватися і з Новим роком, а святого Миколая у 1935 році замінили язичницьким Дідом Морозом. Тому, на мою думку, цілком зрозумілою і виправданою є реакція українського суспільства на намагання "удосконалити" різдвяну символіку", – пояснює Олександр Саган. "У Радянському Союзі ялинку спочатку взагалі заборонили, а потім повернули, і вона змінила свій зміст, перетворившись на новорічну. І вже стверджувалася нова традиція. Тому можуть виникати казуси, коли ялинку прикрашають як новорічну, але це не вплітається в канву святкування Різдва", – підсумовує В'ячеслав Горшков.

Ольга Журавльова

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.