В Україні жоден суддя не визнає Медведчука винним у справі, де проти нього нема жодних доказів

Володимир Бойко

Володимир Бойко

Журналіст, блогер
Голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя", народний депутат України Віктор Медведчук 112ua.tv

Оригінал - на сайті Naspravdi.Today.

За що ми любимо корифеїв української журналістики? Ну, по-перше, за непідкупність. У корифеїв скоріше руки відсохнуть, ніж вони дозволять собі взяти копійку в представника правоохоронного органу, прокуратури чи, не приведи господи, Офісу Президента за розміщення якогось вигідного замовнику матеріалу. А тому такі матеріали розміщуються в чесних українських ЗМІ виключно на безоплатній основі.

По-друге, акул пера й гієн клавіатури ми шануємо за виняткові знання та глибоке розуміння тем своїх безсмертних творінь. І справді бо: чи стане справжнє світило української журналістики зволікати з оприлюдненням, наприклад, записів телефонних розмов громадянина Медведчука з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, зроблених правнуками Дзержинського в 2014 і 2015 році, та з’ясовувати, на підставі чого ці записи робились і яку мають доказову силу? Інженер людських душ навіть не стане замислюватись, навіщо діти лейтенанта Баканова передають йому ці записи, якщо СБУ сама їх може оприлюднити? І, тим більше, не стане зірка журналістики цікавитись, чому в СБУ перед тим, як передати ці записи четвертій гілці влади, з розмов вирізають найцікавіші місця й спотворюють текст розмови?

Тож доводиться нам, пасквілянтам, коментувати розслідування чесних і непідкупних журналістів та пояснювати, що саме мали на увазі замовники їх публікацій. Благо, є привід – нарешті, Віктору Медведчуку, який, як відомо, є уособленням всесвітнього зла, 8 жовтня 2021 року спільними зусиллями віце-президента Асоціації косметологів і аромологів Ірини Венедіктової та лейтенанта Баканова повідомлено про ще одну підозру в кримінальному провадженні. Якщо раніше Медведчука підозрювали лише в тому, що він хотів нанести шкоду обороноздатності Російської Федерації шляхом зменшення території військового полігону в купованому Криму, то тепер його підозрюють у державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій. При цьому, основним доказом зради та сприяння є якраз записи телефонних розмов Медведчук з Сурковим та ватажками російських терористів на Донбасі, які були раніше оприлюднені народним експертом з усіх питань Юрієм Бутусовим та проєктом "Бігус.info" і які ми вже коментували.

За версією Генеральної Парфумерші, громадянин Медведчук вчинив державну зраду з використанням невстановлених слідством вищих посадових осіб держави, які в 2014-2015 роках обіймали посади президента України, голови СБУ, першого заступника голови СБУ-керівника Антитерористичного центру при СБУ, генерального прокурора України та голови Національного банку України.

Намальована в СБУ схема злочинної діяльності Медведчука, який використовував невстановлених слідством “вищих посадових осіб держави” з відкритих джерел

Керуючи цими невстановленими слідством особами, громадянин Медведчук зірвав закупівлю вугілля в Південно-Афиканській республіці, затримавши директора державного підпримєства "Укрінтеренерго" Володимира Зіневича, а також примусив заступника Зіневича укласти договір про постачання російської електроенергії через енергомережу України в Кримській федеральний округ Російської Федерації. Окрім того, громадянин Медведчук  зобов’язав державні підприємства України придбавати вугілля в шахт, що опинились на окупованій території та контролювались бойовиками, допомагав невстановленій слідством особі, яка в 2014-2015 роках обіймала посаду першого заступника голови СБУ-керівника Антитерористичного центру при СБУ, передавати терористам готівкові гроші й протчая, і протчая, і протчая. Ось, наприклад, як на сайті СБУ описано затримання Медведчуком директора "Укрінтеренерго" Зіневича з метою зірвати закупівлю південно-африканського вугілля в грудні 2014 року:

"Після того як Росія захопила частину Донбасу, Україна опинилася на межі енергетичної кризи. Тож було вирішено купувати вугілля на світовому ринку, зокрема, в ПАР. Однак РФ мала плани зірвати реалізацію цих контрактів і не дозволити Україні посилити власну енергонезалежність. Тому за посередництва Медведчука відбулася змова з вищими посадовими особами України, які, використовуючи повноваження Нацбанку і правоохоронних органів, створили штучні перешкоди для постачання вугілля з ПАР. Зрештою ті контракти були зірвані, що спровокувало хвилю "віялових" відключень електроенергії в нашій країні".

Хто такий “наш головний”, з яким зустрічався Медведчук перед тим, як зателефонувати заступникові голови Уряду Російської Федерації Козаку, в СБУ так і не змогли встановити з відкритих джерел

Яким чином Медведчук, який у 2014 році був звичайним громадянином і не мав жодних владних повноважень, міг командувати головою Нацбанку, генеральним прокурором і навіть президентом України, створюючи "штучні перешкоди для постачання вугілля з ПАР", діти лейтенанта Баканова не пояснюють, натомість сайт СБУ цитує свого безтямного голову:

"Слідство володіє серйозним масивом доказів, які підтверджують протиправну діяльність фігурантів. Ми знаємо про передачу готівки до "Л/ДНР" і перерахування коштів підприємствам з окупованих територій. Більше того, ми бачимо, що ті плани, які обговорюють фігуранти (зміна керівників підприємств, відкриття банківських відділень тощо), згодом були реалізовані", – підкреслив Іван Баканов.

Уся країна знає про торгівлю з терористами, яку за вказівкою Порошенка в 2014 році розгорнув колишній голова СБУ Василь Грицак, а до Іванушки Баканова це тільки зараз дійшло. Шкода лишень, що Іван Геннадійович не має уяви про діяльність такої організації як Служба безпеки України й не читає сайт цієї установи. Бо тоді б він знав, що ще 30 січня 2017 СБУ на своїй офіційній сторінці в Інтернеті з гордістю повідомляла: "підприємцями, які зареєстровані на контрольованій території України та мають виробничі потужності в ОРДЛО, до Державного бюджету України сплачено податків за 2015 рік ‒19 млрд 570 млн 894 тис. грн, за 2016 рік ‒ 31 млрд 640 млн 781 тис. грн, (у тому числі військовий збір ‒ 777 445 908,57 грн)". Іншими словами, тодішній голова СБУ Василь Грицак під орудою Петра Порошенка налагодив "зовнішньоекомічні" відносини з особами, відносно яких СБУ проводила Антитерористичну операцію, у таких масштабах, що лише з сум, які були переказані з України в ДНР і ЛНР, до державного бюджету в 2016 році у вигляді податків сплачено понад 1 млрд. доларів США. Можна не сумніватись, що бойовикам з цих платежів перепало не менше.

От тільки громадянин Медведчук якщо й міг мати відношення до товарно-грошових відносин між Порошенком, Грицаком і Гонтаревою з одного боку та терористами – з іншого, то лише як пособник, не більш того. Причому, для того, щоби оголосити Медведчуку про підозру в співучасті, треба спочатку притягнути до кримінальної відповідальності Порошенка, Грицака та Гонтареву й довести, що ця трійка високоповажних панів запропонувала Медведчуку взяти участь у їх злочинному угрупованні, пояснила Медведчуку, що вони разом вчинятимуть державну зраду та домовились з Медведчуком про розподіл ролей.

Лейтенанту Баканову та Генеральній Парфюмерші так і не вдалось з’ясувати, що ж це за “вища посадова особа”, яка давала команди голови Національного банку України відкрити рахунки вугільним підприємствам, які контролювались бойовиками на окупованій території з відкритих джерел

Передаючи записи розмови між Медведчуком і Сурковим народному експерту з усіх питань Бутусову для оприлюднення, правнуки Дзержинського вирізали початок розмови, а також всі місця, де Медведчук пояснює, що телефонує за дорученням Порошенка та СБУ. Це зроблено тому, що 23 грудня 2014 року Віктор Медведчук був уповноважений Службою безпеки України на проведення переговорів з терористами, про що про СБУ повідомила на своєму сайті.

з відкритих джерел

Ці повноваження Медведчук отримав у повній відповідності зі статтею 16 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", яка стверджує наступне:

"У ході проведення антитерористичної операції з метою збереження життя та здоров’я людей, матеріальних цінностей, схилення терористів до відмови від протиправних дій, справляння на них стримувального впливу, з’ясування можливості припинення терористичного акту допускається ведення переговорів з терористами. Ведення переговорів доручається особам, спеціально уповноваженим на те керівником оперативного штабу".

Керівником оперативного штабу АТО, відповідно до цього ж Закону, є перший заступник голови СБУ – керівник Антитерористичного центру при СБУ, тобто, станом на грудень 2014 року, Василь Грицак. Отже, лише Грицак 23 грудня 2014 року міг залучити Медведчука до переговорів з терористами. А 11 січня 2015 року тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко своїм наказом надав Медведчуку додаткові повноваження й призначив його представником СБУ на переговорах у Мінську в складі Тристоронньої контактної групи. Відтак, Медведчук, контактуючи з терористами, окупаційною владою та її російськими кураторами, діяв за дорученням Служби безпеки України в повній відповідності із законодавством.

При цьому Медведчук не повинен був (та й не міг) давати оцінку тим рішенням, яке приймало керівництво СБУ та президент України, доручаючи йому ті чи інші перемовини – якщо навіть ці рішення не відповідали інтересам України. Тому якщо слідство не доведе того факту, що Грицак попередив Медведчука про свої злочинні наміри й не пояснив, що займається разом з Порошенком і Гонтаревою вчиненням державної зради, Медведчук у цьому кримінальному провадженні може бути допитаний, хіба, як свідок.

Якщо Венедіктова думає, що в Україні знайдеться суддя, який погодиться засудити Медведчука за виконання доручень невстановленого слідством керівника оперативного штабу АТО та невстановленого слідством президента України, то можна лише висловити співчуття її чоловікові, який змушений жити з такою ідіоткою.

Втім, найбільшу цікавість у "справі Медведчука" становлять не таргани в голові Венедіктової та Баканова, а записи розмов Медведчука, які кілька місяців гуляли по руках чесних і непідкупних українських журналістів і тепер долучені до матеріалів кримінального провадження в якості невідомо чого. Походження цих записів добре відомо – вони здійснювались без жодних законних підстав у 2014-2015 роках Департаментом контррозвідки СБУ, який на той час очолював "Хом’як" Валерій Кондратюк, який згодом очолив Головне управління розвідки Міноборони та Службу зовнішньої розвідки і уславився гучними провалами та організацією безумного викрадення з Молдови екс-судді Миколи Чауса.

Можна однозначно стверджувати, що в період 2014-2015 років, коли відбувались розмови Медведчука, записані СБУ й передані за перебігом шести років для оприлюднення особливо довіреним журналістам, жодний правоохоронний орган чи спецслужба не звертались до слідчих суддів з клопотанням про надання дозволу на проведення щодо громадянина Медведчука негласних слідчих (розшукових) дій. Бо якби розмови Медведчука записувались у законний спосіб, то вони б ще п’ять років тому або мали бути офіційно розсекречені та долучені до матеріалів кримінального провадження, або офіційно знищені з повідомленням громадянина Медведчука про те, що його конституційні права тимчасово обмежувались. Також очевидно, що офіційно проводити негласні розшукові дії, нехай навіть у межах контррозвідувальної справи, стосовно особи, яка отримала статус спеціального представника СБУ, було б нелогічним. Бо якщо людину в чомусь підозрюють, то навіщо ж їй надавати статус спецпредставника й доручати ведення переговорів?

Але немає таких перешкод, які б не здолали діти лейтенанта Баканова за умови відсутності в Україні прокурорського нагляду. Оскільки, висуваючи Медведчуку підозру в політично некоректних телефонних розмовах, потрібно було покласти в справу протокол проведення негласного розшукового заходу, начальник 5 відділу 2 управління Департаменту контррозвідки СБУ Кошарний 7 квітня 2021 року виготовив такий протокол на підставі прослуховування розмов Медведчука, записаних на оптичний диск 10 березня 2021 року. Для тих хто вирішив, що автор помилився з датами, підкреслюю – ні, все правильно. Розмови, які Медведчук проводив у грудні 2014 року та січні 2015 року, були записані – саме так зазначено в матеріалах кримінального провадження – лише в березні 2021 року.

Але одного тільки протоколу проведення НРД, складеного за перебігом 6 років, недостатньо для створення видимості законності – правнукам Дзержинського ще треба десь взяти ухвали слідчого судді ліквідованого нині Апеляційного суду м.Києва з дозволом на проведення щодо Медведчука негласних заходів. Звісно, народити такі ухвали заднім числом вже неможливо. Тому в протоколі НРД тов. Кошарний послався на аж 14 ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Києва, які, начебто, надавали дозвіл на проведення оперативно-технічних пошукових заходів відносно Медведчука в 2014-2015 роках, а саме:

  • судді Чернушенка А.В. від 03.03.2014 № 01-1597цт; від 20.05.2015 № 01-3995цт;
  • судді Приндюк М.В. від 15.10.2014 № 01-8511цт; від 10.12.2014 № 01-10468цт; від 10.12.2014 № 01-10469цт; від 04.02.2015 № 01-1060цт; від 26.03.2015 № 01-2433цт; від 07.07.2015 № 01-5443цт;
  • судді Глиняного В.П. від 27.08.2015 № 01-6838цт; від 09.12.2015 № 01-9576цт;
  • судді Головачова Я.В. від 19.10.2015 № 01-8317цт;
  • судді Худика М.П. від 23.05.2016 № 01-3621цт; від 29.07.2016 № 01-4943цт; від 20.09.2016 № 01-6469цт.

Але апетит, як відомо, приходить під час їжі. І тому 6 серпня 2021 року консультант-експерт 5 відділу 2 управління Департаменту контррозвідки Чесніший виготовив ще й протокол проведення в 2014-2015 роках негласного розшукового заходу щодо Медведчука, результат якого знаходиться на оптичному диску, записаному 20 липня 2021 року. У протоколі міститься посилання на 2 ухвали слідчої судді Апеляційного суду м. Києва Приндюк М.В. від 10.12.2014 № 01-10469цт; від 04.02.2015 № 01-1060цт.

Невдовзі все той же ж консультант-експерт Чечніший виготовив протокол проведення в 2015 році негласного розшукового заходу відносно Медведчука, результати якого розміщені на оптичному диску, записаному 17 серпня 2021 року. У протоколі міститься посилання на 7 ухвал слідчих суддів Апеляційного суду м. Києва:

  • судді Чернушенка А.В. від 20.05.2015 № 01-3995цт;
  • судді Приндюк М.В. від 04.02.2015 № 01-1060цт; від 26.03.2015№ 01-2433цт; від 07.07.2015 № 01-5443цт;          
  • судді Глиняного В.П. від 27.08.2015 № 01-6838цт;
  • судді Головачова Я.В. від 19.10.2015 № 01-8317цт; від 09.12.2015 № 01-9576цт. 

Але самих ухвал слідчих суддів, які, начебто, давали дозвіл стежити за Медведчуком у 2014 – 2015 роках, правнуки Дзержинського не показують. І це не дивно: за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень нескладно переконатись, що ухвали, номери яких зазначені в протоколах негласних розшукових заходів щодо Медведчука, насправді стосувались зовсім інших людей і фігурують у зовсім інших кримінальних провадженнях, по яких вже навіть є вироки.

Так, наприклад, згідно з ухвалою Київського апеляційного суду від 05.03.2020 (справа № 760/7826/15-к), при розгляді справи в Солом’янському райсуді м. Києва в якості доказу було надано "протокол за результатами проведення негласного розшукового заходу від 04.12.2014 року та диск CD-R VIDEX № 2298 від 04.12.2014. Як убачається з вказаного протоколу, старшим уповноваженим 1 відділу 2 управління Департаменту контррозвідки СБ України, за ухвалою голови Апеляційного суду м. Києва №01-1597цт від 03.03.2014, за результатами проведення 07.08.2014 ДОД СБ України негласних розшукових заходів, з метою пошуку ознак або фактів терористичної та іншої протиправної діяльності, стосовно невстановлених осіб, складено протокол, у якому зазначені фактичні дані, які згідно з п. 1 ст. 10 ЗУ "Про оперативно-розшукову діяльність" та ч. 1 ст. 256 КПК України можуть бути використані для початку досудового розслідування стосовно громадянки України ОСОБА_2 , і дані, які ОСОБА_13 були занесені у протокол містилися на диску CD-R VIDEX № 2298 на якому міститься аудіо файл (розмова двох осіб жіночої та чоловічої статі). Дана розмова, відповідно до протоколу відбулась 07.08.2014 та фіксувалась на підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва від 03.03.2014 № 01-1597, даний негласний розшуковий захід був проведений 07.08.2014 року, на підставі ухвали судді Апеляційного суду м. Києва Чернушенка А.В. № 01-1597-ц від 03.03.2014 року… На думку апелянта, підтвердження того, що апеляційним судом виносилась ухвала № 01-1597 від 03.03.2014 року якою було надано дозвіл на проведення негласних розшукових заходів відносно ОСОБА_2 в матеріалах кримінального провадження не міститься, а тому є очевидним те, що оперативно-розшукові заходи відносно ОСОБА_2 проводилися без ухвали слідчого судді…

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також положення статей 86, 87 КПК України про те, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, зокрема внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов, колегія суддів вважає за необхідне визнати істотними порушеннями прав обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх основоположних свобод та, як наслідок недопустимими, протокол за результатами проведення негласного розшукового заходу від 04 грудня 2014 року, складений за результатами проведення 07.08.2014 р. негласних розшукових дій з метою пошуку ознак або фактів терористичної та іншої протиправної діяльності, разом з додатком CD-R № 2298 від 04.12.2014, тобто до внесення відомостей до ЄРДР".

Тобто, ОТПЗ за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 03.03.2014 № 01-1597 проводились відносно іншої особи, яка на теперішній час вже засуджена. Результати цього ОТПЗ записані на диску CD-R VIDEX № 2298 в аудіо файл з розмовою двох осіб жіночої та чоловічої статі. Жодного відношення до Медведчука ці розмови не мають.

Згідно з вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 07.04.2020 (справа № 185/3649/17), "незважаючи на невизнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.258-3 КК України, винуватість останнього підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, в т.ч.. Даними протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 13 грудня 2016 року, реєстр 2/2/8-42114, згідно з якими, за результатами проведення ДОТЗ СБ України на підставі п.6 ст.7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", відповідно до ухвал слідчого судді Апеляційного суду м.Києва від 07 липня 2015 року № 01-5443 (терміном з 07 липня 2015 року по 07 вересня 2015 року), слідчого судді Апеляційного суду м.Києва від 27 серпня 2015 року № 01-6838цт (терміном з 27 серпня 2015 року по 27 жовтня 2015 року ) негласного розшукового заходу у виді оперативно-технічних пошукових заходів у системах і каналах телекомунікацій, з метою пошуку ознак або фактів терористичної та іншої протиправної діяльності у період з 29 липня 2015 року по 02 жовтня 2015 року, були виявлені та зафіксовані телефонні розмови між жінкою, яка позначена в протоколі як "ОСОБА_35" – (дружина полоненого військовослужбовця ЗС України) та використовує мобільний телефон з номером НОМЕР_3 та чоловіком – членом терористичної організації "ДНР", позначеним в протоколі "ОСОБА_72" та використовує мобільний телефон з номером НОМЕР_4.

Даними вищевказаного протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 13 грудня 2016 року, реєстр №2/2/8-42114, та доданого до нього, дослідженого шляхом прослуховування у судовому засіданні DVD-R диску "Verbatim" № 4581 від 21 листопада 2016 року, встановленими є телефонні з`єднання ініційовані чоловіком на ім`я "ОСОБА_72", який в ході розмови, яка відбулася 02 жовтня 2015 року о 10:31:54 повідомив абоненту "ОСОБА_35" про те, що її чоловік ОСОБА_1 не бажає з нею спілкуватися, найближчим часом до неї не приїде, що він живий, здоровий, знаходиться не в тюрмі, чи "погребу", а на волі, у м.Донецьку, у зв`язку з чим чоловіка не ставлять на обмін. Також "ОСОБА_72" повідомив про те, що він спілкувався з "людьми" з якими її чоловік раніше працював, а також, що він раніше неодноразово бачив ОСОБА_1 , хоча не знав його прізвища, особисто спілкувався з останнім.

Даними протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 22 листопада 2016 року, реєстр 2/2/8-39842, за результатами проведення ДОТЗ СБ України на підставі п.6 ст.7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" та ухвал голови Апеляційного суду м.Києва Чернушенка А.В. від 30 квітня 2014 року № 01-2970цт (терміном з 30 квітня 2014 року по 27 червня 2014 року ), від 24 червня 2014 року № 01-4626цт (терміном з 24 червня 2014 року по 24 серпня 2014 року), від 18 серпня 2014 року № 01-6568цт (терміном з 18 серпня 2014 року по 10 жовтня 2014 року) негласного розшукового заходу у виді оперативно-технічних пошукових заходів у системах і каналах телекомунікацій, з метою пошуку ознак або фактів терористичної та іншої протиправної діяльності у період з 13 червня 2014 року по 18 жовтня 2014 року, згідно з якими, отримано фактичні дані, які можуть бути використані у кримінальному провадженні №22015060000000018, стосовно невстановленої особи, яка використовує позивний "ОСОБА_12", причетної до діяльності терористичної організації "ДНР" та користується номером мобільного телефону НОМЕР_10, а саме виявлені та зафіксовані телефонні розмови між особою, яка використовує позивний "ОСОБА_12" і користується мобільним телефоном з номером НОМЕР_10 з невстановленою особою з позивним "ОСОБА_135" і використовує мобільний телефон з номером НОМЕР_35; з невстановленою особою, що позначена в протоколі як "ОСОБА_203" та використовує мобільний телефон з номером НОМЕР_35; з невстановленою особою з позивним "ОСОБА_204" та використовує номер мобільного телефону НОМЕР_15; з невстановленою особою з позивним "ОСОБА_56" та використовує номер мобільного телефону НОМЕР_11; з невстановленою особою, що позначена в протоколі як "ОСОБА_203" та використовує мобільний телефон з номером НОМЕР_36; з невстановленою особою з позивним "ОСОБА_59" та використовує номер мобільного телефону НОМЕР_16; з невстановленою особою на ім`я ОСОБА_131 та використовує номер мобільного телефону НОМЕР_18; з невстановленою особою з позивним "ОСОБА_132" та використовує номер мобільного телефону НОМЕР_19; з невстановленою особою, що позначена в протоколі як "ОСОБА_203" та використовує мобільний телефон з номером НОМЕР_37; з невстановленою особою на ім`я ОСОБА_55 та використовує мобільний телефон з номером НОМЕР_18; з невстановленою особою з позивним "ОСОБА_205" та використовує номер мобільного телефону НОМЕР_23; з невстановленою особою, що позначена в протоколі як "ОСОБА_203" та використовує мобільний телефон з номером НОМЕР_38; з невстановленою особою на ім`я ОСОБА_134 та використовує номер мобільного телефону НОМЕР_24 .

Таким чином, згідно вищевказаного протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 22 листопада 2016 року, реєстр 2/2/8-39842, та доданих до нього, досліджених шляхом прослуховування у судовому засіданні DVD-R дисків "Verbatim" №№ 4459,4460, 4461, 4462 від 28 жовтня 2016 року, зафіксовані телефонні з`єднання: аудіофайл "НОМЕР_10-2014.08.30-13.33.13.-809" – 30 серпня 2014 року, о 13:33:12, на номер мобільного телефону НОМЕР_10 , яким користується особа з позивним "ОСОБА_12" та є начальником 1-го відділу з аналітичної роботи Розвідувального управління "ДНР" ОСОБА_12 , зателефонувала особа з позивним "ОСОБА_135", під час розмови "ОСОБА_12" передав трубку ОСОБА_1 . Між ОСОБА_1 та "ОСОБА_135" відбулася розмова, в ході якої "ОСОБА_135" повідомив ОСОБА_1 розвідувальну інформацію отриману від інформатора щодо переміщення в районі н.п. Андріївка колони з бронетехнікою та особовим складом українських урядових підрозділів, задіяних у проведенні антитерористичної операції. Під час розмови, ОСОБА_1 звертав увагу на необхідність отримання від інформатора додаткової інформації щодо кількісного та якісного стану колони з бронетехнікою ЗСУ".

Отже, у матеріалах кримінального провадження відносно начальника 1-го відділу з аналітичної роботи Розвідувального управління "ДНР",  використовувались результати ОТПЗ, проведених за ухвалами слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 07 липня 2015 року № 01-5443, від 27 серпня 2015 року № 01-6838цт, від 30 квітня 2014 року № 01-2970цт, від 24 червня 2014 року № 01-4626цт, від 18 серпня 2014 року № 01-6568цт. Ці результати зафіксовані за дисках DVD-R "Verbatim" №№ 4459,4460, 4461, 4462 від 28 жовтня 2016 року. Жодного відношення до Медведчука ці розмови також не мають.

Аналогічним чином, ухвали про проведення ОТПЗ, на які посилаються діти лейтенанта Баканова в "справі Медведчука", насправді використовувались в інших кримінальних провадженнях, які вже розглянуті судами, у тому числі:

Автор цих рядків поцікавився в людей, обізнаних з перебігом розслідування "справи Медведчука", на що розраховує Державне бюро розслідувань і Офіс генерального прокурора? До нескінченності водити за ніс Одного з Найвеличніших Лідерів Світу (с), розповідаючи йому, що Медведчука ось-ось відправлять за ґрати, не вдасться – все однаково коли-небудь справу доведеться направляти до суду. Але суд не стане навіть слухати записи розмов, доки не будуть надані ухвали Апеляційного суду м.Києва з дозволом на проведення щодо Медведчука негласних розшукових дій. А таких ухвал ніколи не було.

Обізнані люди кажуть, що зараз у Офісі генерального прокурора – не даремно ж цією богадільнею керує цілий віце-президента Асоціації косметологів і аромологів – розроблена новітня юридична теорія, яка перетворює чорне на біле.  Мовляв, дійсно, у 2014-2015 роках слідчі судді не дозволяли проводити негласні розшукові дії відносно спецпредставника СБУ Віктора Медведчука, оскільки СБУ з подібними клопотаннями до Апеляційного суду м.Києва й не зверталась. Але ж – кажуть у Офісі генерального прокурора та Державному бюро розслідувань –  Медведчук на той час спілкувався з людьми, які, у свою чергу, спілкувались з людьми, у яких є знайомі, відносно яких СБУ з дозволу суду проводило негласні розшукові дії. І тому, мовляв, на Медведчука автоматично мають поширюватись ухвали слідчих суддів, видані в інших кримінальних провадженнях з дозволом стежити за іншими людьми.

Це – не жарт і не літературна гіпербола. Це – те, з чим Венедіктова збирається йти в суд у "справі Медведчука". Але коли суд, куди надійде "справа Медведчука", винесе неминучий виправдувальний вирок, перед тим викупавши прокурора в його ж власному процесуальному лайні, чесні й непідкупні українські журналісти волатимуть про продажних суддів.

Тому для світил української журналістики, а також професійних громадських активістів, які обслуговують Службу безпеки України, я розповім, що б СБУ мала зробити, якби стежила за Медведчуком на законних підставах. Пояснити це тим простіше, що якраз у той час, коли спецпредставник СБУ Віктор  Медведчук вів розмови, які йому зараз інкримінуються, тобто в 2015 році, той же ж самий Департамент контррозвідки СБУ стежив ще й за Надзвичайним і Повноважним Послом Федеративної Республіки Німеччина в Україні Крістофом Вайлем. Так ось, 19 серпня 2015 року начальник 1 управління ДКР СБ України В.Геть звернувся до слідчого судді Апеляційного суду м.Києва В. Глиняного з клопотанням надати дозвіл на:

  • перлюстрацію дипломатичної кореспонденції посольства ФРН в Україні як за місцем проживання Надзвичайного й Повноваженого Посла (м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1,2,3), так і за місцем розташування посольства  (м. Київ вул. Б.Хмельницького 25);
  • зняття інформації з електронних поштових скриньок посольства ФРН в Україні та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж як за місцем розташування посольства ФРН в Україні, так і за місцем проживання Надзвичайного й Повноваженого Посла;
  • контроль розмов за телефонами посольства ФРН в Україні та особистими телефонами Надзвичайного й Повноваженого Посла;
  • негласне проникнення й обстеження приміщення посольства, в якому проживає Надзвичайний та Повноважний Посол;
  • візуальне спостережння за Надзвичайним і Повноважним Послом ФРН в Україні.

Клопотання мотивувалось тим, що "діяльність К. Вайля в Україні відмічається активністю у встановленні та розвитку, з переведенням у неформальну площину, контактів з представниками органів влади, співробітниками інших диппредставництв, а також неурядових структур в інтересах здобування актуальних відомостей. Набуті зв’язки використовує для здійснення впливу на органи державної влади з метою прийняття вигідних німецькій стороні рішень, а також лобіювання економічних проектів, які не завжди відповідають інтересам нашої держави".

з відкритих джерел

з відкритих джерел

з відкритих джерел

Ось це клопотання:

Слідчому судді Апеляційного м. Києва Глиняному В.П.

К Л О П О Т А Н Н Я

про отримання дозволу на проведення негласних розшукових дій

"19" серпня 2015 року                              м. Київ

У провадженні 1 управління Департаменту контррозвідки СБ України знаходиться контррозвідувальна справа №1115, що заведена 02.10.14р. на громадянина ФРН — Крістофа Вайля (Christoph Weil), 11.01.1954р.н., дипломата посольства ФРН в Україні, який тимчасово проживає за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1, 2, 3.

У ході здійснення контррозвідувальних заходів у встановленому законом порядку отримано дані про те, що діяльність К. Вайля в Україні відмічається активністю у встановленні та розвитку, з переведенням у неформальну площину, контактів з представниками органів влади, співробітниками інших диппредставництв, а також неурядових структур в інтересах здобування актуальних відомостей. Набуті зв’язки використовує для здійснення впливу на органи державної влади з метою прийняття вигідних німецькій стороні рішень, а також лобіювання економічних проектів, які не завжди відповідають інтересам нашої держави.

Здобуто оперативні дані, які вказують на обізнаність К. Вайля з формами і методами роботи спецслужб.

Для зустрічей та зберігання засобів здійснення розвідувальної діяльності К. Вайль використовує житлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 15. кв. 1. 2, 3, та належить посольству ФРН в Україні, а також використовує власну електронно-обчислювальну техніку для обробки інформації, що можливо відноситься до державної таємниці України та є власністю держави.

Зазначені дії громадянина ФРН Крістофа Вайля можуть призвести до вчинення ним злочину, передбаченого ст. 114 КК України ("Шпигунство").

При проведенні розвідувальної діяльності на території України К. Вайль для зв’язку із своїми можливими інформаційними джерелами використовує:

– мережу Інтернет за місцем роботи та проживання;

– електроні поштові скриньки у мережі "Інтернет: [email protected][email protected][email protected][email protected], [email protected] kiew.diplo.de, [email protected];

– робочі телефони/факси: +380442476802, +380442476822, +380442476800, +380442476835, +380442476812 зареєстровані за посольством ФРН в Україні, встановлені за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького 25; та домашні телефони/факси +380442843201, +380442843022, зареєстровані за Посольством ФРН в Україні, встановлені за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1,2,3;

– номери мобільних телефонів, що знаходяться в особистому користуванні

К. Вайля +380504417608, +380504425811 (зареєстрований за посольством ФРН в Україні) +4915153988345, +4917631439506 (німецький оператор мобільного зв’язку);

– мобільний термінал з міжнародним ідентифікаційним номером (IMEI) 01254100220307;

– листування поштово-телеграфною кореспонденцією, у тому числі, з можливим використанням засобів тайнопису та умовностей, за місцем роботи (м. Київ, вул. Б. Хмельницького 25), проживання (м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1, 2, 3) і тимчасового перебування К.Вайля.

Для зустрічей із своїми інформаційними джерелами та зберігання засобів шпигунської діяльності К.Вайль використовує:

– публічно недоступне місце, житло за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1, 2, 3, (належить посольству ФРН в Україні) в якому проживає К.Вайль;

– публічно недоступні місця м. Києва, Київської області та інших областей України, в яких тимчасово перебуває К.Вайль;

– публічно доступні місця м. Києва, Київської області та інших областей України, які відвідує К.Вайль.

Здійснення контррозвідувальних заходів згідно з п.п. 1, 2, 4, 5 ст. 7 закону України “Про контррозвідувальну діяльність” не дало можливості отримати фактичні дані щодо протиправних дій К.Вайля, оскільки іноземець ретельно приховує їх від оточення та дотримується заходів конспірації.

Враховуючи викладене, з метою недопущення скоєння громадянином ФРН Крістофом Вайлем особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 114 КК України "Шпигунство", попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних посягань на державну безпеку України та у зв’язку з неможливістю одержати необхідні дані в інший спосіб, керуючись ст.ст. 30, Конституції України, п. 6 ст. 7 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність”, ст.ст. 246, 247, 248, 260, 261, 262, 263, 264, 267, 268, 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України

ПРОШУ:

надати дозвіл Департаменту оперативно-технічних заходів СБ України, Департаменту оперативного документування СБ України, відділам оперативно-технічних заходів та відділам оперативного документування регіональних Управлінь СБ України на проведення для 1 управління ДКР СБ України таких негласних розшукових дій:

– зняття інформації з електронних інформаційних систем (мереж) за місцем проживання (м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1,2,3) К.Вайля;

– зняття інформації з електронних інформаційних систем (мереж) та електронних поштових скриньок: [email protected][email protected][email protected][email protected], [email protected] kiew.diplo.de, [email protected], які використовує об’єкт справи;

– зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за місцем роботи К.Вайля (м. Київ вул. Б.Хмельницького 25, послуги Інтернет-доступу надаються компанією ТОВ "Воля-кабель") та проживання (м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1, 2, 3, послуги Інтернет-доступу надаються компанією ТОВ "Воля-кабель", договори №355880, 1407702. МАС-адреси модемів: 001cea39e40a, 001dce76c40);

– зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (адреси електронних скриньок) – [email protected][email protected][email protected][email protected], [email protected] kiew.diplo.de, [email protected];

– робочі телефони/факси: +380442476802, +380442476822, +380442476800, +380442476835, +380442476812, що встановлені за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького 25, зареєстровані за посольством ФРН в Україні та телефони/факси +380442843201, +380442843022 зареєстровані за Посольством ФРН в Україні, встановлені за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1,2,3; номери мобільних телефонів, що знаходяться в особистому користуванні К. Вайля +380504417608, +380504425811 (зареєстрований за посольством ФРН в Україні), +4915153988345, +4917631439506 (німецький оператор мобільного зв’язку);

– установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (мобільний термінал з міжнародним ідентифікаційним номером (IMEI) 01254100220307, що використовуються К.Вайлем);

– огляд кореспонденції К.Вайля за місцем проживання (м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1,2,3), роботи (м. Київ вул. Б.Хмельницького 25) і тимчасового перебування К.Вайля;

– негласного обстеження публічно недоступних місць, житла (за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1,2,3, (належить посольству ФРН в Україні) в якому К.Вайль, а також публічно недоступних місць м. Києва, Київської області та інших областей України, в яких тимчасово перебуває К.Вайль;

– аудіо-, відео контролю К.Вайля за місцем його проживання (м. Київ, вул. Антоновича 15, кв. 1,2,3) та за місцем його тимчасового перебування;

– візуального спостереження за К.Вайлем у публічно недоступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

Заходи стосовно громадянина ФРН Крістофа Вайля, 11.01.1954р.н., проводити протягом ведення КРС №1115 терміном до "26" жовтня 2015 року.

Начальник 1 управління ДКР СБ України __________________________В.Геть

ПОГОДЖЕНО:

Начальник ДКР СБ України        В. Найда

Перший заступник Генерального прокурора України      Ю. Севрук

"21" серпня 2015 року        "26" серпня 2015 року

Реєстр. № 2/1/2 – 804 цт

Звісно, суддя Глиняний це клопотання, яке свідчить про кричуще порушення Україною норм міжнародного права, задовольнив і дозволив стежити за дипломатичним представником та прослуховувати телефони посольства. Не можу не зазначити, що на законних підставах здійснювати негласні розшукові заходи щодо Крістофа Вайля Служба безпеки України могла б лише в тому разі, якщо він був би причетним до вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (наприклад, шпигунства) чи скоєння терористичного акту. Але Крістоф Вайль – це "чистий" дипломат. Співробітники спецслужб, працюючи під посольським "дахом", можуть обіймати посади секретарів посольств, аташе тощо. Але ніколи й ні за яких обставин ліцар плащу та кинджалу не може бути призначеним на посаду дипломатичного представника та ще й у рандзі Надзвичайного та Повноважного Посла. Це – елементарні початки міжнародних відносин.

Але навіть у випадку з німецьким послом СБУ звернулась до Апеляційного суду Києва з клопотанням про надання згоди на проведення ОТПЗ. Бо докази, зібрані в результаті стеження за людиною, є допустими лише в тому випадку, якщо слідчий суддя, розглянувши клопотання оперативного органу або органу досудового розслідування, погоджене з прокурором, виніс ухвалу про надання дозволу на тимчасове обмеження людини в її правах. Підкреслюю – суддя має дозволити стеження за конкретною людиною, права якої тимчасово порушуються, та знімати інформацію з конкретного засобу зв’язку. Тому всі свої теорії про "транзитивність" ухвал слідчого судді Венедіктова може повісити на цвяшок у туалеті. Я вже не кажу про те, що перед тим, як підозрювати Медведчука в державній зраді, Офіс генерального прокурора, ДБР та СБУ мають спочатку розібратись з організаторами, замовниками та виконавцями злочину, а не розповідати казки про "невстановлених слідством" вищих посадових осіб держави та смішити народу пошуками їх пособників.

Володимир Бойко

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.