Зеленський настільки боїться радикалів, що не наважується підписати законопроєкт про військових злочинців

Ігор Вальський

Ігор Вальський

Політолог
Батальйон "Торнадо" на Донбасі ZIK.UA

В Офісі президента у відповідь на журналістський запит повідомили, що досі "опрацьовують" законопроєкт №2689 про військових злочинців, який надійшов у червні на підпис Зеленському. І так ретельно вони його "опрацьовують", що порушили всі терміни та Конституцію, пів року намагаючись "поховати" найважливішу ініціативу. Мовчать також "слуги народу", керівництво ВР, профільні міністерства – всі удають, що не знають, що відбувається з законопроєктом. Мовчать, тому поділяють із Зеленським відповідальність. Адже якщо президент заблокував законопроект, його зобов'язаний був підписати спікер Верховної Ради і опублікувати. Але ні Разумков, ні Стефанчук цього не зробили. І зараз Офіс президента офіційно визнав, що Зеленський та Рада порушили Конституцію. За що, до речі, доведеться відповідати.

Документ покликаний дати десяткам тисяч людей, які постраждали від війни на Донбасі, надію на справедливість. Оскільки він дозволить покарати всіх причетних до військових злочинів під час конфлікту на сході України. Законопроєкт розроблений за участю нинішнього глави МВС Дениса Монастирського, його підтримують безліч правозахисних організацій. Але Зеленський пішов проти статті 94 Конституції України – не підписав і не повернув його зі своїми мотивованими й сформульованими пропозиціями в Раду для повторного розгляду.

Причина такої впертості Зеленського – опір добробатів, СБУ і різних праворадикалів, які катували та викрадали людей в зоні конфлікту. Про це говорять звіти ООН та інших міжнародних організацій. У звітах ООН фігурують батальйони "Торнадо", "Азов", "Айдар", "Донбас", таємні в'язниці СБУ, окремі злочини військовослужбовців ЗСУ.

Законопроєкт №2689 вносить до статті 8 Кримінального кодексу України злочини, що передбачають запровадження принципу універсальної юрисдикції щодо злочинів агресії, геноциду, злочинів проти людяності та військових злочинів. Простими словами, такі злочини можна буде розслідувати незалежно від місця і часу вчинення злочину, громадянства, місця проживання підозрюваного або потерпілого. Якщо закон буде підписаний і почне діяти, покарати винних можна і через 10, і через 20, і через 50 років, і вони не отримають права на амністію.

У Зеленського, мабуть, намагаються перекрутити документ так, щоб його можна було застосовувати тільки щодо злочинців по той бік лінії розмежування. Такий цинізм. Хіба людські життя не однаково цінні? Або для бойовиків – закон, а для своїх радикалів – прощення?

Варто також відзначити важливий юридичний момент. Навіть якщо у Зеленського надумали переписати законопроєкт, згідно із законом, це потрібно робити окремим законопроєктом, який внесе зміни до існуючого закону. А цей документ потрібно підписувати Зеленському або спікеру Стефанчуку, який теж має це право. Ветувати його вже пізно.

Чому історія з 2689 так важлива – вона показує пріоритети президента і його ставлення до постраждалих від конфлікту. До всіх постраждалих, із двох сторін лінії розмежування. Люди для Зеленського – ніщо. Є тільки ті, кого він боїться – це радикали і СБУшники, на яких сьогодні й тримається влада. Якщо і вони відмовляться захищати Зе, президента скоро народ винесе з Офісу на вилах.

Ігор Вальський

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.