До 4 грудня 2026 року українські підприємства мають адаптувати діяльність до нових безпекових стандартів у разі оголошення «жовтого» рівня загрози.
Міністерство економіки та довкілля нагадує про варіанти і перехідні умови для бізнесу.
Ці вимоги встановлює постанова Кабінету Міністрів України № 1092, яка набула чинності 4 вересня 2026 року.
Хто та як може працювати під час «жовтого» рівня загрози
Підприємства, що вже мають захисну споруду, постійне або тимчасове укриття, або розміщені в будівлях подвійного призначення, можуть працювати у звичному режимі.
Для решти бізнесу встановлено тримісячний перехідний період. Він завершиться 4 грудня 2026 року. Протягом цього часу підприємства мають обрати і реалізувати належне безпекове рішення.
Альтернатива будівництву укриття: «безпечні простори»
Міністерство підкреслює: підприємствам не обов’язково зводити окрему капітальну захисну споруду.
Відповідно до постанови КМУ № 1128, в окремих випадках малий і середній бізнес можуть облаштувати безпечний простір всередині власних приміщень. Це дозволяє адаптувати площі до нових вимог швидше і з меншими витратами.
Державна підтримка та додаткові роз’яснення
Підвищення стійкості та безпеки суб’єктів господарювання залишається пріоритетом уряду.
У межах державної підтримки продовжують діяти:
- програма компенсацій за майно, зруйноване внаслідок бойових дій;
- механізми страхування від воєнних ризиків.
Для допомоги бізнесу Міністерство внутрішніх справ оприлюднило додаткові роз’яснення щодо застосування постанови № 1092. Інформаційний розділ регулярно оновлюють.
Бізнес Києва вже б’є на сполох
Через обов’язкове облаштування безпечних просторів до 4 грудня заклади харчування в Києві опинилися під загрозою закриття. Ресторанна експертка Ольга Насонова підкреслила цю проблему.
Ризики та наслідки для ресторанного бізнесу Києва
- Приблизно 20% київських закладів уже закрилися або планують тимчасово призупинити роботу на зиму. Причини — неможливість облаштування укриттів і витрати на утримання.
- Лише 15–17% столичних ресторанів розміщені у підвалах. Багато закладів не мають технічної можливості створити безпечні простори або укласти договори з сусідніми укриттями.
- Не вироблено чітких механізмів контролю безпечності приміщень, розмірів штрафів і регулювання роботи стріт-фудів із чергами. Асоціації підприємців готують звернення до влади з вимогою скасувати або уточнити постанову.
- Найбільше постраждають класичні ресторани з офіціантами та тривалим обслуговуванням. У виграші опиняються підвальні заклади, паби й стріт-фуд формати.
- Відвідуваність київських ресторанів уже впала на 25–30% через посилення обстрілів. Істотного подорожчання послуг не очікують. Можливе коригування цін в межах 5–10% через сезонне зростання вартості продуктів.
- На відміну від Києва та Дніпра, де відвідуваність впала приблизно на 30%, у Західній Україні, зокрема у Львові, спостерігають зростання клієнтів на понад 20% за рахунок внутрішніх переселенців.
Асоціації підприємців готують звернення до владних органів із проханням скасувати або уточнити норми положення.
Створено за матеріалами: kyiv.info






