Як виник київський цирк і як він став центром розваг столиці

Київський цирк не завжди працював у нинішній будівлі на Галицькій площі. Раніше виступали в дерев’яних балаганах, а згодом у столиці з’явився розкішний «Кінний палац», який довго вважали найбільшим цирком Європи. За більше ніж століття циркове життя міста кілька разів змінювалося, так само як і приміщення для вистав. Описуємо, коли відкрили Національний цирк України, що робить його архітектуру унікальною та які факти про нього варто пам’ятати.

Національний цирк України: історія створення

Початки українського циркового мистецтва сягають давніх часів: на фресках Софійського собору в Києві видно акробатів, фокусників і музикантів ще з IX століття. Довгий час глядачів розважали мандрівні трупи. Після перенесення Контрактового ярмарку до Києва в 1797 році виникли дерев’яні балагани та «цирки-стовпчики».

Перший кам’яний двоповерховий цирк-театр «Альказар» відкрили 1875 року на перехресті сучасних вулиць Богдана Хмельницького та Євгена Чикаленка. Він проіснував лише рік. Міська влада довго шукала вдалі архітектурні рішення. У листопаді 1903 року на вулиці Архітектора Городецького з’явився величний «Hippo-palace» — «Кінний палац» Петра Крутікова за проєктом Едуарда Брадтмана.

Цей цегляний велетень вміщував до 2 тисяч глядачів і тоді вважався найбільшим цирком Європи. Споруду підірвали 1941 року. Після війни місту потрібен був новий повноцінний цирковий дім. У 1950 році за проєктом Валентина Жукова за два місяці збудували Літній цирк на розі вулиць Саксаганського та Великої Васильківської.

Питання про монументальний стаціонарний комплекс вирішили в кінці 1950-х. У 1958–1960 роках Валентин Жуков за участі архітектора К. Ратушинського та директора Бориса Черненка реалізував проєкт нинішньої будівлі на Галицькій площі. Офіційно відкрили споруду 5 листопада 1960 року виставою «Для вас, кияни!».

У другій половині XX століття заклад розвивався завдяки визначним діячам. Борис Заєць керував установою протягом сорока років. На манежі довго домінувала школа подружжя дресирувальників Володимира та Людмили Шевченків, які дотримувалися гуманного підходу до тварин. 1998 року київський державний цирк офіційно отримав статус головної арени країни.

Нині цирк очолює генеральний директор Владислав Корнієнко. Заклад стверджує циркові традиції столиці, показує нові програми та розвиває українське циркове мистецтво.

План київського цирку: схема залу та розташування місць

Будівля на Галицькій площі має загальну площу 14 655 кв. м. Це складна інженерна споруда, яка свого часу стала найбільшим цирковим комплексом. Споруда розрахована на близько 2000 глядачів і має кілька ключових елементів:

  • Манеж та зала для глядачів: кругла арена займає центральне місце в композиції споруди. Арена оснащена інженерними системами, зокрема технікою для водних пантомім.
  • Унікальний купол: залізобетонне склепіння монтували за експериментальною технологією навісного складання кільцевих поясів без риштувань і опалубки. Ініціативу реалізували інженери С. Ривкін, М. Грутман та Скачков.
  • Фоє та гостьові зони: кільцеві простори фоє оточують залу. На поверхах розміщені буфети, а в крилах — кафетерії для відвідувачів.
  • Фасад і вхідна група: зовнішній обрис повторює округлість зали й прикрашений колонадою композитного ордера. Парадні сходи ведуть до центральних входів по всій ширині головного фасаду.
  • Службові приміщення: по периметру за манежем розмістили артистичні кімнати, репетиційні манежі, місце для оркестру та безпечні укриття. Їх адаптували для захисту глядачів і персоналу під час повітряної тривоги.

Завдяки такому розвитку Київський цирк лишається прикладом архітектурної та сценічної майстерності.

Київський цирк: історія, цікаві факти та секрети будівлі - фото 2

Цікаві факти про цирк у Києві

Київський цирк приховує багато історій, пов’язаних не лише з шоу. Він цікавий архітектурними та інженерними рішеннями і знаменитими артистами. Деякі деталі залишаються непомітними з глядацьких місць. Ось підбірка фактів про Національний цирк України:

  1. Циркові коріння на фресках Софії Київської: витоки українського цирку датують XI століттям. На південній вежі Софії зображені перші мандрівні артисти — акробати, музиканти, фокусники та поводирі з тваринами.
  2. Театр Лесі Українки замість першого цирку: перший кам’яний цирк-театр «Альказар» відкрили 1875 року. Його збудували на перехресті вулиць Богдана Хмельницького і Євгена Чикаленка. Пізніше споруду перебудували, і зараз у ній працює Національний академічний театр імені Лесі Українки.
  3. Легендарний «Гіппо-палас»: 1903 року відкрився двоповерховий «Кінний палац» на вулиці Городецького. Тоді це був найбільший цирк Європи в стилі модерн. Він вміщував 2500 глядачів і мав парове опалення та електрику. 1941 року будівлю підірвали під час відступу. На її місці пізніше з’явився кінотеатр «Україна».
  4. Архітектурний рекордсмен СРСР: сучасна будівля Національного цирку відкрита 1960 року. Вона стала найбільшою цирковою спорудою в СРСР за площею — понад 14,5 тисяч кв. метрів. Це також єдина циркова споруда в Україні в стилі неокласицизму.
  5. Хитрий акустичний розрахунок: Валентин Жуков спроєктував будівлю у формі купольного циліндра, розташованого у кутку площі. Така форма слугує природним звуковим екраном і захищає житлові будинки від шуму з боку Галицької площі.
  6. Стандарт манежу: діаметр манежу в київському цирку становить класичні 13 метрів. Цей стандарт застосовують з XIX століття, він оптимальний для коней і наїзників під час руху по колу.
  7. Живий оркестр замість фонограм: цирк зберігає традицію: кожну виставу супроводжує живе виконання джаз-оркестру. Оркестр вважають одним із найкращих у цирковому середовищі.
  8. Унікальний «триповерховий» манеж: підлога головного манежу — складна інженерна конструкція. За кілька хвилин він може повністю опуститися або перетворитися на льодове покриття чи величезний басейн для водних шоу. Для цього під землею встановили гідравлічні системи та великі резервуари.
  9. Гігантський підземний «готель» для тварин: під будівлею розташований великий підземний поверх для тварин. Там є стайні, вольєри, душові й спеціальні кухні. Кухарі готують індивідуальні раціони — від свіжого м’яса для хижаків до фруктів для слонів.
  10. Секретний купол без внутрішньої опори: купол київського цирку — інженерний шедевр 1950-х років. Він витримує великі навантаження для підвісних систем і побудований без внутрішніх опорних колон. Це забезпечує ідеальний огляд на 360 градусів з усіх 2100 місць.

Київський цирк: історія, цікаві факти та секрети будівлі - фото 3

Як доїхати до цирку в Києві: адреса, метро та громадський транспорт

До головної циркової арени столиці зручно дістатися громадським транспортом або на автомобілі. Споруда розташована на одній із ключових транспортних розв’язок міста.

  • Метро: найближча станція — «Вокзальна» (червона лінія). Йти пішки до цирку близько 10–12 хвилин. Також у пішій доступності знаходиться станція «Університет».
  • Тролейбуси та автобуси: через зупинку «Галицька площа» курсують тролейбуси № 5, 7, 8, 17 та автобуси № 114, 118. Вони з’єднують площу з Хрещатиком, Подолом та іншими районами.
  • Трамвай: кінцева зупинка «Старовокзальна» (швидкісні маршрути № 1, 3 та міські № 15, 18) знаходиться у 3–5 хвилинах пішки від цирку, поруч із ТРЦ «Україна».

Адреса: м. Київ, площа Галицька, 2 (колишня площа Перемоги).

Київський цирк на карті: точне розташування

Будівля стоїть у Шевченківському районі, на перетині проспекту Берестейського, вулиці Бульварно-Кудрявської, Жилянської та Дмитрівської. Орентир — монументальний фасад із колонадою та великим куполом, який вирізняється в ансамблі площі.

Київський цирк: історія, цікаві факти та секрети будівлі

Створено за матеріалами: kyiv.info

Вікторія Капустинська

Вікторія Капустинська

Старша редакторка та мультимедійна журналістка Журналістка з 2-річним бекграундом у новинних агенціях та інтернет-виданнях. Спеціалізується на соціальній тематиці, урбаністиці та міських новинах Києва. Закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка.

Усі матеріали автора (749)

Залишити відповідь